Історична драма І. Карпенка – Карого «Сава Чалий»
Сини мої, гайдамаки!
Світ широкий, воля, -
Ідіть, сини, погуляйте,
Пошукайте
долі.
Т. Г. Шевченко
Обладнання: портрет І.
Карпенка – Карого, учнівські презентації, портрети ватажків Коліївщини.
Тип уроку: урок-дослідження
з елементами дискусії.
І. Етап
орієнтації
(Звучить музика до пісні «За світ встали
козаченьки».)
Учитель. У кожного
народу своє коріння, своя історія, що старанно зберігає те, без чого не можна
говорити не лише про майбутнє, а й про сам факт існування нації та держави.
За оцінкою Юрія Мушкетика :
«Історія кожного народу крута й терпка, одначе наша гіркіша за полин. Ми важко
добуваємося свого коріння, ми ще й сьогодні не заглянули в душу нашого предка,
не розгледіли його історичного обличчя в тумані історії».
Найменш висвітленими історичною
наукою залишаються гайдамацькі рухи – одна з форм національно-визвольної
боротьби. Чому? Найважливішою причиною є те, що офіційна історіографія або
просто маскувала справжню історію, або перекроювала на свій лад, виконуючи волю
«замовників», які, як відомо, впродовж століть провадили антинаціональну,
антинародну, а отже, антидержавну політику в Україні.
Правдива історія гайдамаччини
втілена в безцінних витворах народу – фольклорних творах.
Однією з центральних тем
гайдамацького фольклору є тема ренегатства.
(У словнику іншомовних слів «ренегат» має таке тлумачення: 1. Той, що
перейшов у табір противників, зрадник відступник. 2. Людина, що зреклася свої
віри.)
З історії відомо що після
захоплення українських земель польською шляхтою значна частина заможних
українців досить легко переходила на бік завойовників: приймали католицьку
віру, відмовлялися від своєї мови та культури.
Зрозуміло, що народ всіляко
засуджував ренегатів, називаючи їх «ляхами», «бутурлаками»,
«дуками-срібняками». Колишні козаки-гайдамаки, які перейшли на службу до
польської шляхти й допомагали їй виловлювати побратимів, викликали особливе
презирство народу.
Одним з таких запроданців, за
історичними свідченнями, був Сава Чалий. Доля цієї людини надзвичайно цікава,
тому вона завжди бентежила творчу уяву як творців фольклорних зразків, так і
авторів літературних творів різних жанрів.
В українському письменстві до
зображення Сави Чалого першим звернувся Микола Костомаров, написавши драму
«Сава Чалий» (1838р.). На початку ХХ століття Мусій Кононенко пише твір під
назвою «Дума про Саву Чалого». Пізніше, у 1927 році, В’ячеслав Будзинський пише оповідання «Не будь звіром». У 1947 році Віктор Петров
(Домонтович) пише історичні новелу «Приборканий гайдамака», а через 30 років, у
1980 році, до постаті Сави Чалого звернувся відомий український письменник
Микола Сиротюк у романі «На крутозламі». У 1988 році з’являється повість Григорія Колісника «Дорога до суду Сави Чалого».
Але за свідченнями критиків,
справжньою перлиною української історичної драматургії є трагедія І. Карпенка –
Карого «Сава Чалий». Не випадково темою сьогоднішнього уроку є «Історична дама «Сава Чалий» - одне з
вершинних явищ української драматургії ХІХ століття». Епіграфом до уроку є
слова із поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки». Знаючи І. Карпенка – Карого як
майстра соціально-побутової драми, соціально-психологічної комедії, сьогодні ми
досліджуватимемо жанр історичної трагедії.
ІІ. Етап
покладання мети
Учитель. На попередньому
уроці ви отримали завдання, які будуть планом нашого уроку.
1. Прочитати зміст
твору, визначити план сюжетного ланцюжка.
2. Дати
характеристику періоду, про який говориться у творі.
3. З’ясувати: хто такий Сава Чалий
за свідченнями істориків.
4. Дати
психологічну характеристику, розкрити душевний стан, вмотивованість вчинків
головного героя твору.
Маючи план уроку, давайте разом з вами визначимо мету нашого дослідження.
1. Довести, що
історична драма «Сава Чалий» - одне з вершинних явищ української драматургії.
2. Розкрити поняття
трагедії як жанру драматичного твору. Простежити трагедію головного героя.
3. Визначити
основні проблеми, які піднімає автор у творі.
Учитель ставить проблемне завдання:
-
Які проблеми, порушені автором у творі, пов’язані із сучасністю?
ІІІ. Етап
проектування
Учитель. Готуючись до
уроку, ви мали можливість обрати для себе певний елемент дослідження. Тому в
процесі підготовки до уроку утворилися такі групи : істориків.
літературознавців, акторська група, дискусійні групи, з допомогою яких ми
зможемо зрозуміти, чому ім’я Сави Чалого оповите в піснях і приязню до нього як
до хороброго ватажка, і гнівом як до зрадника.
IV. Етап організації виконання плану діяльності
Учитель. Оскільки мова на уроці йтиме про
історичний твір, то перш за все звернімося по допомогу до істориків і
послухаємо історичну довідку.
Повідомлення
істориків
Посилення панщини, феодальних та
національно-релігійних утисків спричинило хвилю повстань на Правобережній
Україні. На початку XVIII століття тут виникла нова форма
антифеодальної та нородно-визвольної боротьби, відома в історії під назвою гайдамацького руху (слово
«гайдамака» походить від турецького «гайде», що означає гнати, переслідувати).
Гайдамаки діяли невеликими, але дуже рухливими загонами, які поповнювали
селяни, козаки, міська біднота.
Перше велике гайдамацьке
повстання відбулося на Правобережній Україні 1734 року, очолюване сотником
Верланом. На Брацлавщині діяли загони Матвія Гриви Григорія Медведя, Мартина
Моторного.
Протягом 30-40 років XVIII
століття у Чорному, Лубенському та інших лісах формувалися нові загони.
Гайдамацький рух у другій половині XVIII століття переріс у велике народно - визвольне повстання, що
увійшло в історію під назвою Коліївщина. Очолив
його 1768 року Максим Залізняк. Пізніше до нього приєднався Іван Гонта.
Це повстання нам відоме не лише з
історії, а й після вивчення поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки».
Учитель. Ми відновили в пам’яті знання про гайдамацький
рух на Україні, але імені Сава Чалий в цій довідці ми не почули. Чи історична
особа він? Адже цей образ обріс різного роду домислами, поголосками, увібравши
в себе типізовані риси притаманні образові зрадника. Тому перш ніж розглядати
твір звернемося до свідчень істориків.
Повідомлення
учнів
Народився Сава Чалий у містечку
Комаргороді на Поділлі (тепер Вінниччина) в міщанській родині. Перебував на
службі в польського князя Четвертинського. 1934 року він приєднується до
гайдамацького повстання , очолюваного Верланом, стає одним із гайдамацьких
ватажків, виявляє відчайдушність, безстрашність. Після придушення повстання
Чалий відходить за кордони Речі Посполитої.
1735 року Саву було заарештовано
й ув’язнено в Білій Церкві за пограбування каравану грецьких купців, яке він
здійснив, відділившись від Верлана. Проте зовсім скоро він тікає.
Уже з 1738 року колишній
гайдамацький ватажок переходить на службу до графа Потоцького. . саме з цього
часу починається активна боротьба Чалого з учорашніми побратимами-гайдамаками.
Досі невідомими залишаються
обставини смерті Чалого. На думку В.
Антонича, він загину на Різдво 1741 року від рук Гната Голого в селі Степашках,
бо гайдамаки давно виношували план помсти за відступництво. Інші історики
вважають, що зрадника було забито киями на Запорожжі.
Учитель. Поява драми
«Сава Чалий» на рубежі двох століть була дуже своєчасною, бо саме в цей період
загострювався національно-визвольний рух на Україні та проблема вірності
національним інтересам, проблема національної зради набула актуальності.
-
Що ж стало основою для написання твору І. Карпенко –
Карим?
Повідомлення літературознавців
Поштовхом до створення трагедії
«Сава Чалий» стала відома в ХІХ столітті на Україні пісня про Саву Чалого, яку
знали в родині Тобілевичів.
(Зачитуємо пісню)
Вона була відома в багатьох
варіантах, опублікована в збірнику «Запорожская старина» І. Срезневського.
За спогадами Софії Тобілевич,
дружини автора, «народна пісня про Саву Чалого збудила в Івана Карповича
цікавість до кращого обізнання з тим періодом історії України, у якій міг діяти
ватажок-гайдамака, що зрадив народній справі. Сама по собі зрада не була
цікавою подією для Івана Карповича. Відомості про ту зраду, які подавала пісня
про Чалого, були занадто дріб’язковими. Товариші покарали його «сукні-адамашки» та за інші
подарунки, якими заплатила польська шляхта зрадникові за його допомогу в знищенні своїх колишніх
друзів. Іван Карпович хотів ускладнити почуття зрадника, наділити його неначе
щирим бажанням урятувати рідну землю від кривавих боїв повстанців-гайдамак з
панами. Багато міркував письменник над темою «Сави Чалого», над розгортанням
сюжету трагедії людини, яка у своєму серці мала вірність і любов до
Батьківщини, а проте пішла хибним шляхом. Івану Карповичу хотілося показати
тяжку помилку героя, а не підлу зраду».
Робота над твором тривала
понад рік, і в 1898 році трагедія була надрукована в журналі «Киевская
старина». Працюючи над твором, І. Карпенко – Карий у листі до сина Назара
писав, що сидить і читає історичні документи.
І справді, листи, спогади
сучасників, а головне – текст драми засвідчують широку обізнаність автора з
історичними джерелами. Осуджуючи поведінку зрадника, І. Карпенко – Карий
порушував болючі проблеми сучасного йому суспільного життя.
Вперше було поставлено
трагедію «Сава Чалий» у Києві 1900 року. Роль Сави Чалого виконував Микола
Садовський, Гната Голого – Панас Саксаганський, Карпенко – Карий виконував роль
Потоцького
Учитель. Пишучи твір на основі
фольклорних матеріалів, опрацювавши історичні джерела, Карпенко – Карий ставить
перед собою завдання : показати тяжку помилку героя, дати психологічну
характеристику образу, вмотивованість його вчинків, розкрити душевний стан
людини, що страждає через дії проти власних переконань. Іноді героїв Карпенка –
Карого порівнюють з героями Шекспіра. Пригадайте із уроків зарубіжної
літератури: що стало причиною трагедії у творах Шекспіра?
Учні. У трагедії «Ромео і Джульєтта» трагедію спричинили ворожнеча
двох знатних родин і свавілля Капулетті, який вирішив віддати дочку заміж за
нелюба.
В «Отелло» до трагедії
призводять сліпі ревнощі.
В «Гамлеті» до трагедії
призводить слабкість і нерішучість.
Учитель. Аналогічну ситуацію
спостерігаємо і в українського драматурга. Карпенко – Карий створює такі гострі
колізії на зразок шекспірівських, коли кожну з протилежних сторін можна
виправдати.
Перед нами постає постає
питання: чи можна виправдати Саву?
Щоб краще уявити Саву, зрозуміти його психологічний стан й дати відповідь
на поставлене питання, надаємо слово акторській групі.
Після інсценування відбувається
дискусія щодо образу Сави.
Учні. Сава Чалий – це
людина високих поривань, бурхливих пристрастей. Він прагнув відстоювати
інтереси поневоленого, закріпаченого селянства, але заплутується у сітях, уміло
розставлених Шмигельським.
Кохання до шляхтянки Зосі
засліплює очі відважного гайдамаки, починає стримувати вибух народного гніву,
закликає зачекати до слушного часу.
Це так, але така позиція Сави
призводить до розриву із Гнатом Голим, згодом він перейде до табору Потоцького
і почне вбивати своїх побратимів.
Сава – це непересічна
особистість, яка вироджується на наших очах. У фіналі трагедії він намагається
виправдатися перед товаришами.
Учитель. Отож, ми побачили
знову Саву Чалого з одного боку як хороброго ватажка, який хоче змінити життя
на Україні, а з іншого – як зрадника, якому немає виправдання.
Чому ж драматичний твір
Карпенка – Карого є трагедією?
Пригадаймо, що таке трагедія.
Учні.
Трагедія – це драматичний твір, який
ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне
максимально втілити свої творчі задуми, але не може їх реалізувати. Конфлікт у
трагедії має глибокий філософський зміст, є актуальним. Трагедія майже завжди
закінчується загибеллю головного героя.
Я вважаю, що «Сава Чалий» - це
трагедія, бо в її основі лежить непримиренний конфлікт двох ворожих таборів –
українського народу і польської шляхти.
На мою думку, в трагедійному
плані показано життя героя. Це людина, яка бажає щастя для свого народу, але
зневіряється і стає на шлях шукання згоди з польським панством. Залишає своїх
товаришів-гайдамаків, але не знаходить у ворожому таборі сподіваної
домовленості.
Трагедія головного персонажа
Сави Чалого пов’язана
з трагедією всього народу. Один з кращих синів народу зраджує його інтереси і
гине. Саме в трагедійному плані показано життя героя.
Помста над Савою Чалим – це
розв’язка
конфлікту драми, і вона теж є трагічною.
Учитель. Пишучи трагедію
на суто національному матеріалі, драматург піднісся до загальнолюдських
проблем.
Які ж проблеми порушує автор у
творі?
Учні визначають.
1. Проблема
гноблення і беззаконня.
2. Проблема «народ
і вождь».
3. Проблема
відступництва і зради.
4. Проблема
компромісного розв’язання суперечностей між уярмленими українцями і поляками-гнобителями.
5. Проблема
утвердження праведності гайдамацької боротьби.
Учитель. А тепер
спробуємо дати відповідь на проблемне завдання:
-
Які проблеми, порушені у творі, є актуальними у наш час?.
Учень.
Актуальність трагедії І. Карпенка – Карого «Сава Чалий» у тому, що і в
момент написання твору і пізніше, навіть сьогодні вона закликає до єдності
народу, до єдності ватажка і мас, до компромісного вирішення суперечностей.
Учитель. Високу оцінку
твору дав Леонід Стеценко: «Композиційна стрункість, напружений сюжет, який дає
авторові можливість показати своїх героїв у дії, в русі, в боротьбі, чітко
окреслені характери, прекрасна мова – все це у поєднанні з глибокою ідеєю
робить «Саву Чалого» одним із кращих творів української драматургії».
Яка ідея твору?
Учень. головною ідеєю
твору є ідея життя, виживання українського народу, який опинився в неволі двох
ворожих йому держав. І для цього вірність його Батьківщині – Україні є
найголовнішим, найсвятішим моральним законом, законом життя, порушення якого
суворо карається своїм же народом.
Учитель. Яке виховне
значення твору?
Учень. трагедія,
звертаючись до кожного з нас, навчає обмірковувати кожен крок, кожен вчинок,
нагадує, що невиважені дії можуть спричинити горе, нещастя, привести людину до
невідворотного фіналу.
V. Систематизація і узагальнення знань
Бліц
– опитування
1. Справжнє
прізвище І. Карпенка – Карого. (Тобілевич)
2. Назвіть
псевдоніми талановитих родичів драматурга, що поповнили плеяду діячів
української культури. (М. Садовський, П. Саксаганський, М. Садовська -
Барілотті)
3. Назвіть хутір, в
якому І. Карпенко – Карий мав власний маєток. (Надія)
4. Головний
персонаж трагедії «Сава Чалий». (Сава Чалий)
5. Написав п’єси. («Хазяїн»,
«мартин Боруля», «Сава Чалий», «Сто тисяч»)
6. Помер І.
Карпенко – Карий. (Берлін)
Розв’язування кросвордів
VI. Етап контрольно-оцінювальний
За допомогою карток учні виставляють оцінки
самостійно.
VII. Домашнє
завдання
1. Завдання І рівня складності. Скласти план
характеристики образу Сави Чалого.
2. Завдання ІІ рівня складності. Скласти план
порівняльної характеристики Сави Чалого та Гната Голого.
3. Завдання ІІІ рівня складності. Довести думку: Шмигельський
– шукач мирних шляхів розв’язання конфлікту між селянами та шляхтою.
4. Завдання IV рівня складності. Написати
творчу роботу: «Історична драма «Сава Чалий» - одне з вершинних явищ
української літератури».
Комментариев нет:
Отправить комментарий